Після розбомбленого попереднього альбому "St. Anger" (2003), на фініші мовчазної п'ятирічки, динозаври треш-металу запускають свій 9-й птєродактіль під гаслом "Death Magnetic", який остаточно роздупляється тільки в 2-й половині альбому.
Першу частину альбому розрулює якийсь прямолінійний виїбон з монументальними перестрілками на реактивних джетах. Агресивний саунд з передбачуваною аритмією і мінімум баладок для дєвушок. Гітарні соло наявні в повному асортименті. Бас десь собі гуляє. Грув, децл, присутній. Молотілово ще те, але щось не так. Спідуха зашкалює, але чомусь згадується Rage Against the Machine ("The End of the Line") чи на крайняк, SOAD.
"Broken, Beat & Scarred" штиняє самоповторами. Епічна баладка "The Day That Never Comes" тусується десь біля міксу "Enter Sandman" і "The Memory Remains". В "All Nightmare Long" занадто передбачувані рифи (якось навіть дуже). Гітарні сола заливаються слюною, молотілово бєшене, крапаль гроулінгу, але порівнявши "That Was Just Your Life", "All Nightmare Long" з останнім треком "My Apocalypse" дуже довго можна думати, чому ж при ідентичній рецептурі ефект абсолютно різний. На користь "My Apocalypse".
Такого щастя (а-ля "That Was Just Your Life") можна було наслухатись на "Battery" чи "Master of Puppets" і прочая, прочая, прочая.
Починаючи з "Cyanide" металіки починають роздуплятись і урізноманітнювати свій саунд хелпаючи на допомогу дабові примочки. Квакі, що вивозили в топи такі треки, як "Mama Said", "Enter Sandman", "Wherever I May Roam", не дають загнутись й вищевказаному "Cyanide". Перкусія & баси тут на місці, більш винахідливіше полотно звуку – і получаємо все необхідне для зебестів. Прикольне соло на середині треку.
Третій "The Unforgiven" за рахунок фортепіанних мотивчиків, духової секції, винесеної басової лінії, віолончельки та вірності заповітам Джима Хендрікса претендує лише на роль бурі в стакані. До першого анфоргівена крапаль далеко (нє ну рамантікам конєчно сподобається) і не хелпають навіть рятівні псіхадєли. Хоча для лайфів саме то. Просто знову, якось все передбачувано.
"The Judas Kiss" довго запрягається і демонструє на виході швидкострільне рубалово з падірваними рифами.
Наворочений інструмєнтал "Suicide & Redemption" майже 10 хвилин демонструє вершини і глибини треш-металу. Грувік, кіноматографічне соло з епічним монтажем на 4:00, фрідомна басуха і трешак, яко стьоб на високочастотних поверхах – то всьо форева. Хоча, Rage Against the Machine й досі згадується. Дісторш і фузи також форева. 10 хвилин – мало для такого треку.
Фінішує альбом приватний "My Apocalypse". Останній трек, як найкоротший трек диску і в принципі, один з найкращих. Живий з м'ясом, не як не перші 5-ть мумій загорнуті в традиційно-передбачувані гітарні рифи. Тут теж саме, але є лайф, а не забальзамовані трупіки.
Етіко-моралє "Death Magnetic" починаючи з безсилої стартової частини успішно і на щастя перевалюється в дуже отруйну другу частину. "Cyanide" хелпнув на всі 100. Дуже агресивний альбом Металіки і непотрібно навіть розгніваних картин Босха.
1. That Was Just Your Life
2. The End of the Line
3. Broken, Beat & Scarred
4. The Day That Never Comes
5. All Nightmare Long
6. Cyanide
7. The Unforgiven III
8. The Judas Kiss
9. Suicide & Redemption
10. My Apocalypse
Першу частину альбому розрулює якийсь прямолінійний виїбон з монументальними перестрілками на реактивних джетах. Агресивний саунд з передбачуваною аритмією і мінімум баладок для дєвушок. Гітарні соло наявні в повному асортименті. Бас десь собі гуляє. Грув, децл, присутній. Молотілово ще те, але щось не так. Спідуха зашкалює, але чомусь згадується Rage Against the Machine ("The End of the Line") чи на крайняк, SOAD.
"Broken, Beat & Scarred" штиняє самоповторами. Епічна баладка "The Day That Never Comes" тусується десь біля міксу "Enter Sandman" і "The Memory Remains". В "All Nightmare Long" занадто передбачувані рифи (якось навіть дуже). Гітарні сола заливаються слюною, молотілово бєшене, крапаль гроулінгу, але порівнявши "That Was Just Your Life", "All Nightmare Long" з останнім треком "My Apocalypse" дуже довго можна думати, чому ж при ідентичній рецептурі ефект абсолютно різний. На користь "My Apocalypse".
Такого щастя (а-ля "That Was Just Your Life") можна було наслухатись на "Battery" чи "Master of Puppets" і прочая, прочая, прочая.
Починаючи з "Cyanide" металіки починають роздуплятись і урізноманітнювати свій саунд хелпаючи на допомогу дабові примочки. Квакі, що вивозили в топи такі треки, як "Mama Said", "Enter Sandman", "Wherever I May Roam", не дають загнутись й вищевказаному "Cyanide". Перкусія & баси тут на місці, більш винахідливіше полотно звуку – і получаємо все необхідне для зебестів. Прикольне соло на середині треку.
Третій "The Unforgiven" за рахунок фортепіанних мотивчиків, духової секції, винесеної басової лінії, віолончельки та вірності заповітам Джима Хендрікса претендує лише на роль бурі в стакані. До першого анфоргівена крапаль далеко (нє ну рамантікам конєчно сподобається) і не хелпають навіть рятівні псіхадєли. Хоча для лайфів саме то. Просто знову, якось все передбачувано.
"The Judas Kiss" довго запрягається і демонструє на виході швидкострільне рубалово з падірваними рифами.
Наворочений інструмєнтал "Suicide & Redemption" майже 10 хвилин демонструє вершини і глибини треш-металу. Грувік, кіноматографічне соло з епічним монтажем на 4:00, фрідомна басуха і трешак, яко стьоб на високочастотних поверхах – то всьо форева. Хоча, Rage Against the Machine й досі згадується. Дісторш і фузи також форева. 10 хвилин – мало для такого треку.
Фінішує альбом приватний "My Apocalypse". Останній трек, як найкоротший трек диску і в принципі, один з найкращих. Живий з м'ясом, не як не перші 5-ть мумій загорнуті в традиційно-передбачувані гітарні рифи. Тут теж саме, але є лайф, а не забальзамовані трупіки.
Етіко-моралє "Death Magnetic" починаючи з безсилої стартової частини успішно і на щастя перевалюється в дуже отруйну другу частину. "Cyanide" хелпнув на всі 100. Дуже агресивний альбом Металіки і непотрібно навіть розгніваних картин Босха.
1. That Was Just Your Life
2. The End of the Line
3. Broken, Beat & Scarred
4. The Day That Never Comes
5. All Nightmare Long
6. Cyanide
7. The Unforgiven III
8. The Judas Kiss
9. Suicide & Redemption
10. My Apocalypse
