Sigur Ros "Hvarf/Heim" (2007)

Сігури забадяжили подвійну компіляцію своїх треків, поміж яких тільки 2-ва відзначились своєю безрелізністю. Але й без цих необов’язкових дрібниць голос Йоуна відносить далеко за море, а музика інших його камарадів заглючує десь в такій стратосфері, з якої вже дуже важко падати на рідну землю.

Після минулорічної айпішки "Saeglopur" Сігури відкривають ще одне небо і ще один дім, інколи називаючи їх іменами своїх дітей.

Hvarf (небо) та Heim (дім) повністю розчиняються в судинах, відповідно 5-х і 6-х треків, щоб повільно планерувати всією глибинною атмосферою без жодної мети, горизонтів та меридіанів.

І навіть якщо, ці треки вже були десь відчуті раніше, наприклад в попередніх альбомах "Von", "( )", "Ágætis byrjun", "Takk", і це лише їх акустичні версії, відчуття ті ж самі, як і 5-ть років тому, коли вперше їх почув.

А "Samskeyti" у будь-якому варіанті – то радість на все життя, які б рідкісні ілюстрації не підкидав би кожен новий день.

Hvarf

1. Salka
2. Hljómalind
3. Í Gær
4. Von
5. Hafsól

Heim

1. Samskeyti
2. Starálfur
3. Vaka
4. Ágætis Byrjun
5. Heysátan
6. Von

Leona Lewis "Spirit" (2007)

Не знаю яким спірітом чи духами надихалась ця тьотя Леона Люїс. І дуже важко зрозуміти, чому стільки народу затарилось в Британії її дебютним альбомом. Тіпа, сексі-войс з придихом і різними голосовими штучками дєвушкі, яка не хоче пращацца з пациком і клянеться у догробній бальшой любви. Плакса в томатному соусі.

Пісенна мозаїка з Мадонни, Анні Леннокс, Мераї Керрі, Тоні Брекстон, Вітні Х’юстон, Селін Діон, Брітні, Бейонс і моря інших еренбічок та легіону інших відомих жіночих вокалів, перераховувати яких, ну дуже впадло.

Єдиним нормальним пояснення такого великого прибутку її бухгалтерії може бути лише незабарне Різдво, під яке цей альбом покатить за всіма параметрами. Натуральний комерційний клон для вибивання бабла, який в еру великого і обов’язкового плагіату, зістикований з найбільш вдалих нот усіх вищеперерахованих і неперерахованих співачок.

Все це чулось мільйони разів. В різних варіаціях. В різних позах та ракурсах. Географія останніх досягнень в жіночому вокалі і продюсінгу. Вилизано і злизано до музичного ключа. Навіть новий альбом Брітні багато в чому кращий.

1. Bleeding Love
2. Whatever It Takes
3. Homeless
4. Better In Time
5. Yesterday
6. Take A Bow
7. I Will Be
8. Angel
9. Here I Am
10. I'm You
11. The Best You Never Had
12. The First Time Ever I Saw Your Face
13. Footprints In The Sand
14. A Moment Like This

Kylie Minogue "X" (2007)

10-й альбом Кайлі після 4-річного мовчання і боротьби з раком. От чому треба вчитись попередній тьоті Леоні Люїс. Оригінального підходу до кожного треку та викладанню на всі 100 і більше. Весь її "Х" також схожий багато на що, що в принципі й не дивно. Але те, як він виконаний, чим він абсолютно несподівано доповнений + харизма Кайлі – це все робить чудеса.

Бо в порівнянні з вищезгаданою томатною плаксою тут є життя. Не клон і не пластмасові сльози. Тут є денс, якому хочеться вірити і танцювати. Особливо, "In My Arms", "All I See" та "Stars", які вже можна назвати таким запутаним словом як хіт.

А що тоді вже говорити кислотно приджазовану, 8-бітну "Nu-di-ty", за яку повіситься більшість жіночих вокалів. Брітні і Настя Каменська, так точно.

Арфова обробка "Speakerphone", настрій "Sensitized", електронні примочки (яких в усьому альбомі просто дофіга) "Heart Beat Rock" та "The One", дискова "Wow" та кінцева "Cosmic" – то всьо сміливо можна ставити на ріпіт без жодних секундних замислень.

Приклад того, як треба жити і співати. В цих регістрах Кайлі завжди є що сказати.

1. 2 Hearts
2. Like A Drug
3. In My Arms
4. Speakerphone
5. Sensitized
6. Heart Beat Rock
7. The One
8. No More Rain
9. All I See
10. Stars
11. Wow
12. Nu-di-ty
13. Cosmic

Дельфин "Юность" (2007)

Драм-машина Дельфіна чеканить ритм без жодних пострілів в молоко. Ніхто і не казав, що це буде веселий альбом. Та й що, можна сподіватись, коли після 1-го прослуховування в думки падають згадки про Цоя, Агату Кристи, Joy Division, The Cure і Депеш.

Немає того, характерного для російських і українських банд випадання кострубатої мови з загального пісенного потоку. Тут все на місці. Тексти і музика. І ніщо нікуди не вилазить і не стирчить, а тільки взаємодоповнює і переплітається між собою мудрими удавами Ка.

Слухаєш класний альбом з вже не настільки потрібними згадками про Цоя, Агату Кристи з депешмодною фольгою, нойзовими запльотами і зальотами в пост-панк та 8-бітки. Холодна відстороненість вокалу Дельфіна створює ту мутну і невизначену атмосферу ("-//-", "Я", "Свет для меня"), де мурашки вже бігають замість крові в венах підриваючи час від часу на кислотний денс ("Роботы", "Без нас", "For DJ").

"R'n'B" і без матюків на всяке там MTV, краще не запускати. Хай гопніки відпочивають. За 4-ри пункти до закінчення альбому дивуєшся чистоті треку "Снег", який без жодних штрафних кидків можна назвати центровим на цілому диску. 3 хвилини і 2 секунди для підмісячного щастя, без останньої "Радости" якого, на цьому пластмасовому світі було б дуже важко жити і розмелювати рукотворними звуками всяку попсову пургу.

Один з найкращих російських альбомів в цьому році.

1. Кокон
2. Нечестно
3. -//-
4. Я
5. Роботы
6. R'n'B
7. Без нас
8. Капрон
9. Снег
10. 26.10.02
11. For DJ
12. Свет для меня
13. Радость