Ленинград "Аврора" (2007)

На красний день калєндаря, Шнур зафігачив гіперраспіздяйський альбом, де ска розливається на всю запропоновану тару. Кінонстальгія і гламур в одній упаковці, стьоб, кіношні алюзії, інше совкове минуле і величезне спасіба за класні тексти, які при буквах нижче згаданих банд – просто шедеври.

Автобіографічність випирає з кожної щілини, таракани розбігаються на всі навколишні материки. Акорди "Hotel California" інтернаціональним макаром братаються з совєцкіми рєчьовками, а Гойко Мітіч тамагачить Богдана Тітаміра.

Якщо 1-й трек ще викликає якісь сумніви щодо ска, яким в останні роки просто задовбали, то "Музыка для мужика", з вищезазначеним схрещенням Eagles з мєчьом і оралом, нафіг зафігачує чувака-дєпрєсняка + главноє, это – музация.

Ну а далі, главноє – дєржацца. "Паганини" – просто шедевральний паганніно-матюкливий драйв "па хуям" та привітом Борщу з їх "Золотим телям".

Більшість текстів альбому просто роздеруть на частини і афоризмами понесуть в народ. Музику роздеруть на дискотечні танцюльки. "Всё проебать – ведь это тоже дар" – от такий нормальноголосовий оазис Шнура в оточенні іншої "Бухлової" хрипоти.

"И так и далее" и " Бабцы " – апофеоз балалєчного пофігізму у гендерному питанні та шок для очкастих целок-феміністок. "Фильмы про ковбоев" – билинна ностальгія за гедееровськими фільмами про ковбоїв відзнятих в сонячній Югославії. "Я люблю только вестерн и кич – привет тебе Гойко Митич".

А от "Я и ты" – якась дивна штучка-дрючка, яка випирає з загального плану альбому. Томниє женские голоса, на які прикольно накладений голос Шнура (і не тільки голос). Закамуфльована історія про секс з репертуару Богдана Тітаміра. Текст просто шикарний, виконання – офігезне, "нет секса лучше утреннего" – правда.

Далі – всьо за стаханівським графіком перевиконня плану в стилі ска. Кому комуністичного, а кому й наркотичного: "Ремонт", "Пора", "Что нас не убьёт", "Дача" і піздачє, ну й музичний каток "Яблочко" по демократам та глобалістам. Путіну і Міхалкову сподобається.

Нормальні людські треки не довші за 3:10. П'яний розколбас і всенародна любов. Гламурні панки з стьобним розколбасом. Хто не знає Шнурова, або просто Шнура – міласті просім. Класна робота.

1. Москоу
2. Музыка для мужика
3. Паганини
4. Бухло
5. И так далее
6. Фильмы про ковбоев
7. Бабцы
8. Я и ты
9. Ремонт
10. Пора
11. Что нас не убьёт
12. Яблочко
13. Дача

Мои Ракеты Вверх "Humanaut" (2007)

Надія російського інді Мои Ракеты Вверх. Подія всепланетарного маштабу. Альтернатива російської альтернативи. бла-бла-бла. Якісне переселення в великобританський туман. Якісне, але так надцять років назад. Ну, але в СНГ пакатіт. Думайтє самі, рєшайтє самі.

Щось з U2, New Order, The Stone Roses, The Cure, крапаль I Am Kloot (задовбешся перераховувати). Бігли через місточок хапнули кленовий листочок. Там, там і там. Просто 43 хвилини це багато для такого ординарного альбому. Така ж пурга, як і Софія Андрухович "Сьомга" на 348 сторінок. Це ж не можливо прочитати.

З акцентом ніби нормально. Ретро-закос. Танцюлькі. Фальцети. Пульсуючі гітари. Електронні штучки. Все, що модно, чи було модно. І куди ж без Тома Йорка.

"Moose" виділяється з загальної клонованості звучання. "Hypnofrog" своїми басами і знайомим мотивом. "Suck My Eye" – своїм зубодробильним драйвом. "Evenevening" – своїм відстороненим вокалом. Це що, азбука світової музичної історії в звуках?

"Gewgaw" – найбільш російська річ (інтуїтивно). "Under Reduction Of..." – з середини 80-х. Обкурений майже-медляк "Emergency". Саундтрекова містичність "Fake Blood Capsules". Закономірний останній сплін "Empty Lillie Manazi".

Нє, ну можна за чуваків порадіти, це не антологія російського року 80-90-х, це зовсім інший рівень. Можливо, вже за ними прийде пацанва, яка вже буде грати не за штампами і лєкалами, вирізаними з забугрових журналів? Бо таких ракет і вверх, і вниз по цілому світі просто до фіга. Якісних, але клонованих.

1. Ordinary
2. Pop
3. Moose
4. Hypnofrog
5. Suck My Eye
6. Evenevening
7. Counterclockwise
8. Light-scattering
9. Gewgaw
10. Under Reduction Of...
11. Perfect
12. Emergency
13. Fake Blood Capsules
14. Empty Lillie Manazi

Animal Джаz "1:0 в пользу осени" (2007)

Акустичний альбом пітєрської банди Animal Джаz навздогін до цьогорічного альбому "Шаг Вдох". Душевно, без пантів. Приємний вокал Красовіцкого. Приджазований звук. Фортепіанна меланхолія.

"Чужими слезами" – просто супер. "На кухне" – ще краще. От що значить без пантів. І відразу ж з'являється якесь тепло, життя, справжність, не для одноразового прослуховування. Нормальні тексти без моралізаторства і фальшивого причитання (див. нижче).

"Три полоски", "5.54", кульна "Ответ нет", "Время выбирать", "Кроме дождя". Багато писати немає чого. Акустика є акустика. Ще одна дуже класна ЖИВА робота. Осіння. Все за назвою.

1. Из листьев
2. 5 поцелуев
3. 1:0 в пользу осени
4. Чужими слезами
5. На кухне
6. 1000 дней
7. Три полоски
8. 5.54
9. Каблуки (Второй бесплатно)
10. Ответ нет
11. Время выбирать
12. Двойной ценой
13. Кроме дождя

Punk TV "Music For The Broken Keys" (2007)

Ще один англомовний рашн-прівєт їхньому чемберлєну. Новосибірський Punk TV з тим ж набором козирів що й Мои ракеты вверх. + Депеш, Happy Mondays, Primal Scream 1991 року розливу, New Order якогось там 85 року, диско і як пишуть російські видання, навіть шугейз.

І знову, всьо путьом. Всьо добре. Якісно. Вилизано. Прекрасно. Але це як польські помідори: великі, червоні, тверді, але штучні та без смаку. Все танцювально. Ретро-танцювально. Це модно. А що ще потрібно? І на відміну від ракєт – лише 39 хв. Прогрес очевидний.

"Hello!Raveboy" – вставляє так ніччо, на те він й raveboy. Дискотечний розколбас ще той. "Armia Opium" – також далек не втікає від касмічєскіх караблєй попереднього реку. "Vala Svala" – якщо без усіх алюзій, в принципі, потрясна денспольна річ. Дуже класна. Але алюзії безсмертні, як і ілюзії телевізійних панків. Монотонний гіпноз "Appleberry Lovestory" з присмаком Депеш і сінті-попний інструмєнтал "Subatronica".

2-й хіт після "Vala Svala" – "Rollercoaster". Алюзії задовбують. Просто слухаєш. Класно. Десь так собі думаєш про Oasis і гадаєш, чого вони (Галлахєри) такі круті. Є набагато цікавіші банди. Чути клавішні від Air в середині треку. "All I Need" з "Moon Safari". Це торба. Хоча, Океани Ельзи співають про зелені очі Рікі Мартіна, і ніччо – живуть.

"Good Morning 1985" співає про те, про що вже було написано в попередніх абзацах.

Нє, ну можна за чуваків порадіти, це не антологія російського року 80-90-х, це зовсім інший рівень. Можливо, вже за ними прийде пацанва, яка вже буде грати не за штампами і лєкалами, вирізаними з забугрових журналів? Бо таких панків і тіві, і радіо по цілому світу, просто до фіга. Якісних, але клонованих.

1. A Dream (Within A Dream)
2. Hello!Raveboy
3. Armia Opium
4. Vala Svala
5. December Comes Tomorrow
6. Appleberry Lovestory
7. Subatronica
8. Rollercoaster
9. Good Morning 1985

Lumen "Pravda" (2007)

Думав, що гірше дерев'яних текстів ТОЛа нічого немає. Виявляється є. Як писала Газета.Ру про Lumen на нагородженні Rock Alternative Music Prize – "конъюнктурный протест".

І ці чуваки ще будуть щось пиздіти про про правду і брехню. Ну-ну. Знаю я таких. Мораль і совість путінської Росії.

Якщо хтось буде говорити про велікій і магучій русскій язик, дайте їм послухати цей альбом. Серйозна ШТУЧНІСТЬ з великої букви. Про музику тут немає, що говорити. Все закордонне і заокеанне, карочє – плагіат. З якої так дуже навіть кострубато випирає русская речь.

Чувакі, слухайте Шнура і буде вам свято. Бо ці моральні чистюлі-уроди вже просто заїбали. Стукачі з євангельськими проповідями, блядь, ангєлочкі хрєнови. Шизофренія – це ще не настільки фіговий дагноз. З ним живе переважна більшість росіян, українців, узбеків та інших землян.

1. 6 Миллиардов
2. Буря
3. Далеко
4. Иди В Отмах
5. Ложь
6. Тень
7. Хватит!
8. Хамелеон
9. Пока Ты Спал
10. Пора Орать
11. Иначе!
12. Гореть