White Stripes "Icky Thump" (2007)

Джек Вайт, після забивання козла однією лівою та ганяння на машинках з The Raconteurs,  і його сестричка (тільки вищий розум знає, хто вона йому) Мег вирізали свій 6 альбом з підручного матеріалу. Крейзануті клоуни з тарантінівських фільмів, врубали апаратом Тесли з картинки Джармуша в потрібному напрямку. Іскри летять. 48 хвилин – політ катастрофічно-веселий.

Історії про прикордонні грінго-мексиканські епізоди з життя, розповідають люди, в яких з головою щось арматурно не те. Зразу ж потрібно сказати, що безбашений "Icky Thump" набагато цікавіший, веселіший і кучерявіший, ніж спокійно-метафізичний "Get Behind Me Satan" (2005).

Покусані нечистою силою і розслаблені The Raconteurs, White Stripes без жодного розігріву, почали пиляти тупими лобзиками творче насліддя Deep Purple, Black Sabbath, Джимі Хендрікса (і теде) енд порубали волинки на м'ясо саперними лопатками. Організували полосату олімпіаду зі змагання гітари з волинкою і трубою, хто з них вище вище, сильніше, крутіше. Знайомий і злий піднебесний скрім Джека. Барабани Мег тримають ритм, в той час коли усе вищенаписане розносить цей світ нафіг. І це тільки 1-й трек "Icky Thump". А далі – все за планом.

Намагаючись відмазатись від "Get Behind…" 2-й трек "You Don't Know What Love Is (You Just Do As You're Told)" недалеко втікає від "Dead Leaves And The Dirty Ground" 6-ї річної витримки з альбому "White Blood Cells". Майже близнюки.

Пісчана перкусія, акустична гітара та синтезатор в "300 M.P.H. Torrential Outpour Blues". Все в межах стилю, які приспівно обробляють десятьма "болгаркам". Рекомендовано для фільмів Родрігеса, нового фільму братів Коенів та для Алехандро Ґонсалеса Іньярріту, якщо той не перестане знімати фуфло, тіпа, "Вавілон" і повернеться, принаймні до "Сука-любов".

Гітаризований та обтрублений бій биків і тьолок "Conquest". Наелектризоване фламенко і революційний голос Джека згадує Сапату. Змагальна перестрілка між трубою і гітарою. Тут вилазить ще одна цікава штука. Це капітальний стьоб. Це всього лише музичний супровід кабаре імені Джека, який розігрує перед середньовічним міщанам перестрілочні історії в Тіхуані на початку 21 століття.

Сирий, з кров'ю, рок-н-рольний заплив "Bone Broke". Барабанне соло і бідні гітари. Після такого альбому потрібно створювати товариство з захисту гітар та барабанів від скажених власників. Слоняча какофонія, яка переливається в шаманські завиваннями навколо вогню джеків-дурачків на чарівній мікрохвильовій печі. Кантрі-замальовка з акордеоном, волинкою, долонями та привітом тірольський співунам в "Prickly Thorn, But Sweetly Worn".

Неспотворена ефектами1-го треку волинка перевалюється в "St. Andrew (This Battle Is In The Air)" з голосом Мег і болівудськими мелодіями на гітарі (?!?). Волинка і Боллівуд – це весело. Слемовий джем дружніх народів. Мауглі повдягав усіх шакалів, пітонів і ведмедів у кілти. Джек десь ще не проспався. Його просто нема.

Він вступає на "Little Cream Soda" з кіношним звуком, пропущеним через м'ясорубку, "Джон Дір", молотарку, січкарню і ще бог-зна що. Саундтрек до нової історії про Дон Кіхота, який на ровері кидається в бій з атомними електростанціями. Театральна постановка для дошкільного закладу з божевільним нахилом. Просто бешений трек.

Полосатий рейс продовжує роуд-муві "Rag And Bone" з істеричними діалогам між Джеком і Мег. Ці пофігістично-круті інтонації Джека. Це шось! Жорстоке мочилово на кістках, які вони щойно закопали в пустелі.

Суперрркрутий трек "I'm Slowly Turning Into You". Органно-свердлячий монотонний ефект індастріалу. Загнані гітари не пристрілюються. Їх пропускають крізь прес і отримують гітарний сік з стратокастера або ж стратосфери. + немаленькі алюзії на нірванівську "Where Did You Sleep last Night?" і хорове "ля-ля".

"A Martyr For My Love For You". Тарантіно і Родрігес знайшли собі 3-го компаньйона. Акустична балада про мрії тінейджерів. Тільки на початку. Далі – жопа. Доросле життя. Барабани. Допотопний синтезатор про розбиті мрії.

She was sixteen and six feet tall
In a crowd of teenagers comin' out of the zoo
She stumbled started to slip and fall
Teeter-tottered on the top of patent leather shoes
I happened to catch her and said,
"maybe these ruby shoes are a little cumbersome for you"

"Catch Hell Blues". Постмодерністи на відпочинку вижимають з гітар цитатну свідомість. Це треба слухати, що він робить з гітарою. Відпочинком і не чути, штиняє розпеченими струнами і алюзіями на щось знайоме, як то кажуть, до болю. Відпочинок привалює як поганий Санта в "Effect And Cause". Зеендний причинно-наслідковий блюзок на кузні доктора Айболіта. Всі болячки лікуються покладанням між молотом і кувадлою. Всім бажаючим, на згадку, можуть прикрутити підкови.

І про містику в нашому житті. White Stripes вдалось зафігачити щось таке монументальне, що час просто не відчувається. Він зникає чи розтягується? Треки звучать встановлену к-ть хвилин, але скільки це триває насправді – невідомо. Вінамп показує що 1:49, чи ще щось, а твоя голова повідомляє абсолютно інакше. Якесь дивне відчуття вповільненого чи зупиненого часу.

Гіпернесерйозна і гіперкрута мозаїка від сімейки Адамс Вайт. Постмодернізм у повному розквіті сил, в мєру упітаний і дуже-дуже сімпатішний. Обов'язково!!!

1. Icky Thump
2. You Don't Know What Love Is (You Just Do As You're Told)
3. 300 M.P.H. Torrential Outpour Blues
4. Conquest
5. Bone Broke
6. Prickly Thorn, But Sweetly Worn
7. St. Andrew (This Battle Is In The Air)
8. Little Cream Soda
9. Rag And Bone
10. I'm Slowly Turning Into You
11. A Martyr For My Love For You
12. Catch Hell Blues
13. Effect And Cause