Культура | Стартова | Контакти | RSS

Останні новини

Фестиваль У.РОК-4 - 13-14 червня
12.06.2009 15:12, Коментарів (0)
Depeche Mode презентують кліп на пісню Peace
12.06.2009 14:28, Коментарів (0)
Поезія Грицька Чубая і джаз
11.06.2009 12:40, Коментарів (0)

Останні коментарії






Цікавинки

Загрузка...



Кирило Горішній

Лабораторія ідей



Театральне збіговисько Драбина

МУЗИКА

Green Silence 'Green Silence' (2009)

01.06.2009 19:43
Green Silence 'Green Silence' (2009)

Дебютно-пафосний альбом львівської банди Green Silence для кіндерів наймолодшого шкільного віку. Недивна закономірність, чим більше якась конторка напускає крикливого піару, тим більш галіміший продукт буде на виході. За звітний період часу ще одна львівська група – Dalai Lama так репетувала про необхідність затарення їх дитячо-плагіатним примітивом.

На неназваному ж альбомі Green Silence, як і на дебютнику Dalai Lama – тотально відсутня фантазія. Дітки лобзиком пиляють за лекалами старших дядьків по розуму (копіюють форму, бо до змісту далеко). В прес-релізах пишуть про якусь сильну західноукраїнську харизму, а на альбомі відсутній навіть мінімальний грув, що у випадку фанку і ска – якось незрозуміло. Краще, взагалі, мовчати про якийсь сексапіл, чи березневих котів на деревах.

Абсолютно передбачуваний альбом. Тут блюзові клавішні. Там – духова секція у потрібному місці. Тут в тисячний раз блюзовий запілон а-ля Кріс Рі (щоб гітарист не сачкував). Там меланхолійне фортепіано в медлячку для сльозоточивих тьолочок. Там маріачики на трубах. Тут – джазові стандарти. Та й сакс завжди має, що сказати.

Саунд повністю вторинний. Ну це ще не біда, але ж все це кліпається без фантазії. Зрозуміло, що з технічного боку – все записано якісно. Але якісно зараз грають майже всі, можуть навіть один в один знімати Primus чи Rage Against The Machine, як це робить Дримба Да Дзиґа в своїх фолькльорних маразмах. Тому – це не виправдання.

Саунд Green Silence ще з прабатьківських часів. Постійно вилазять совкові алюзії. Дуже дивно, але відсотків 70 бабла за розповсюдження диску, Green Silence мають віддати, ні, не вже мертвим фанкістам і соулістам, а Віті Павліку з його творчістю в 90-х роках. Треки "Disco Lizzy", "Самба" (хоча тут більше згадується В'ячеслав Хурсенко зі своїми "Соколятами" – але довго слухати ці соплі нереально), "L'amour de trois", "Море", "Румба" і "Чайка" – це величезний салют теперішньому адепту Сандея Аделаджі та аранжуванням 90-х на украсцені.

На альбомі все настільки прогнозовано, що його спокійно можна назвати "Шведська канторка IKEA – найширший вибір стандартної мебелі для дому". Несподівані тут тільки паралелі з Lюком ("Коти на стрісі", "Ріо де Жанейро") та вплив діяльності ТНМК на творчість Green Silence (ті ж треки). На космічній "Румбі" стає зрозумілим, чому Якимець написав цей текст. На "Ганджубасі" – слово "Ямайка" остаточно перетворюється на кон’юнктурку і подальше його використання в піснях просто треба заборонити. Десь тут штиняє й треком От Вінта "Дарма я наївся цибулі".

Фолькові моменти ще канали в Братів Гадюкіних (трек "Весілля" явно не еківок на їх сандалі), а вже після Перкалаби (їх останній альбом, можливо, ще гірший) і Гуцула Каліпсо – карпатські ритми вже мовєтон і пардон – хутор без сільради. На беках інколи з’являються порнографічні дєвочкі. Кабарешний кос чи то під "Мурку", чи під "Саммертайм" заточений тільки на день галімого батяра та й тільки для прослави галицьких пантів. Треки "Весілля" і "Ріо де Жанейро" навіть серед моря цієї немовлятної абетки – просто провальні.

Виправданням може бути слово "дебютний", але й дебютними бувають бомбами, як в тієї ж П’ятниці. Якщо у випадку Піккардійців вітальна програма на 12-му каналі ще якось втикається у їх вікові параметри, то що там робить Green Silence – невідомо. Років 15-ть назад – їх дебютний альбом би був ще таким собі бестіком. Але зараз – це просто тупняк.

Люксичного нічого не має. В текстовому плані – суцільний набір штампів, а звідси і штучність. Барна – чеснопіонерським голосочком малинові соки пускає і тут якось не до фанку. І головне, де тут хоч мінімальні натяки на іронію чи стьоб? І найголовніше. Де ж тут емоції? Без них – це мертвонароджений альбом.

Для львівських кафех, для свята батяра, для якогось пивного фесту – таким буде ареал розповсюдження дебютного альбому Green Silence.

Далі краще слухати, якщо й не отців фанку, то принаймні британську банду The Haggis Horns. Принаймні їх альбом "Hot Damn" (2007). Слухати і вічнозелено мовчати.

1. Подорожня
2. Disco Lizzy
3. Дівчата файні
4. Самба
5. Коти на стрісі
6. L'amour de trois
7. Забери свого Пса
8. Весілля
9. Море
10. Ганджубас
11. Ріо де Жанейро
12. Румба
13. Чайка

олександр ковальчук


  Проголосувало (34)   1 2 3 4 5
 Коментарі (16)
2Nickman, 13:21 27.07.2009
бо він типовий рагуль ....мабуть )) Але всерівно його вичеслили ))
Нікмен, 13:42 13.07.2009
Друже, таке враження, що в тебе хтось з українських музикантів в дитинстві вдарив гітарою. Текст неадекватний на 99.9% :) Одна справа не любити гурт, а інша справа - писати рецензію. Особливо мене вбили рядки про ДримбаДаДзигу та Перкалабу. Ти в курсі, що ці гурти катаються Європою і мають там непогане визнання ?

Ти ж начебто культурний чоловік, а опускаєшся до типового рагулізму, коли все своє - гівно, а сусідське краще..
2 останній комент, 14:39 01.07.2009
Дядя ..якшо це Фанк..То про нього і пиши, його і слухай)))
Такий фанк дуже відповідав би більшості статей даного ресурсу)))
8 067 371 58 92 - Це телефон Олександра Ковальчука..Хтьо має до нього якісь питання стосовно даної статті, дзвоніть , він залюбки на всі відповість)))
П.С. - не бийте сильно .а якшо будете , то арафатку в нього заберіть в нього вона така нічо ))
лінк для дятла, який вважає, що в совку не було фанку, 18:19 16.06.2009
www.youtube.com/watch?v=QbY8fLq-gWs
Ленон, 17:54 16.06.2009
Отже я хотів би прокоментувати статтю, як казав останній дописувач, більш "конструктивно та об`єктивно". Я являюсь автором музики більшості композицій і причтний вцілому до творчості гурту ГС, тому розцінюю дану рецензію як особисту образу та неповагу до праці докладеної до створення альбому. Пояснюю чому.
По-перше, у виході альбому не спостерігалось особливого пафосу окрім як інформації і інтернеті та концерту-презентації, тобто не було жодного "крикливого піару" (до речі те що обісрали Далай Ламу мені теж дивно, оскільки група реально заслуговує на увагу).
По-друге, альбом багатий на різні стилістичні напрямки, починаючи від кантрі, фанку, закінчуючи боссановою, що власне свідчить про фантазію та різносторонність музикантів, а не про її відсутність. Як на мене особливість цього альбому саме в "не нудності" та "неодноманітності" матеріалу.
Щодо передбачуваності партій, то тут очевидно має місце поганий музичний смак самого автора (в мене склалось враження що він "сидить" лише на експериментальній музиці, оскільки має фобії до того що хоча б один раз десь чув "майже всі, можуть навіть один в один знімати Primus чи Rage Against The Machine, як це робить Дримба Да Дзиґа"). Автор не розуміє, що виходячи із гармонічної та мелодійної частини композицій саме такі оранжування та партії інструментів є найбільш прийнятними.
Щодо закидів на "тєму" совка, то мене цікавить лише одне питання. В совку грали фанк і боссанову? хуй там.Тобто, це ще раз свідчить, що автор необгрунтовано завалює музику ГС своїми негативними асоціаціями.
Коти, Ганджубас , Ріо - одні із кращих пісень альбому. Паралелі з кимось або чимось не мають значення, оскільки хтось чи щось чи щось теж межує в музичному плані з кимось. А будь-хто знає, що тема Ганджубасу є "вєчна" і пісня робилась не під ярлик а з натхненням, з беками і т.д.(ямайськими ділами).
Обсирати Перкалабу, гуцулів теж не треба було, бо пацани толкові шо ті шо ті і "фолькові моменти" то бадяга яка дивним чином клєїться з фанками, блюзами і т.д., чим то зле? мабуть тим, що що для пана совкофоба і всещобуловчорафоба то образливо. Ну це не має значення. Невдалих експериментів в ГС я не помітив.
Щодо текстів, то на мій погляд вони нероздільні з музикою, якщо брати окремо текст -він голий і босий, на те він і текст а не вірш, в даному ж випадку це те відчуття яке охоплює людину при виконанні мелодії. Тобто якщо це Подорожня-це подорож, кантрі, Ліззі-це сексуальність, фанк, Ганджубас-це ска, реггі, Самба, це-меланхолія і т.д. Це не сраний бардівський брєд під гітарку.Будь уважний.
А щодо емоцій то емо ето зло.
Ладно мені набридло виправдовуватись перед цим лахом, справа в тому, що в ГС на концерті суперська атвосфера, всі бавляться і тішаться і ніякий маніакально-депресивний графоман, який вже заєбава тут бачу пів Львова нездатний астанавіть ПАРАВОЗЗЗЗЗ)))))))))))))))
Орест, 21:17 12.06.2009
Чесне слово - маса недоумків. Такі агресивні кометарі не можуть бути викликані лише палкою любов'ю до GS! Шо вам, хлопці і дівчата, насправді спати не дає? Те, шо в Ковальчука рецензії не зовсім рецензії а виплеск власних емоцій і поглядів це одне, але для чого ці всі дискусії? Та й взагалі, це не дискусії. Хочете опонувати - опонуйте, цивілізовано. Напишіть нарешті щось своє, конструктивне и білсь-менш об'єктивне. А то, як гієни, анонімно скалити зуби.
Ленан, 17:32 12.06.2009
сокира йди анхуй разом із своїм другом ненависним
переглянути всі коментарі (16)

Залишити коментар

І'мя:
Коментар:
Введіть число зображене на малюнку:

Якщо ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Контакти
Вголос інтернет-газета Copyright ©2009
Інформаційне агентство "Presstime.com.ua"
При повному або частковому відтворенні матеріалів активне посилання на Вголос обов'язкове.
Адмініcтрація сайту може не поділяти думку автора і не несе відповідальності за авторські матеріали